Біль, зміна форми стопи та неефективні спроби позбутися «кісточки» — із такими проблемами стикаються люди, які мають hallux valgus, або вальгусну деформацію великого пальця стопи. Навколо цієї ортопедичної патології існує чимало хибних уявлень: одні пов’язують її появу з відкладенням солей, інші сподіваються виправити деформацію за допомогою фіксаторів, а дехто відкладає операцію через побоювання тривалого відновлення та повторної появи «кісточки». Однак ефективне лікування починається з розуміння справжніх причин проблеми. Ортопед-травматолог Університетської клініки Національного медичного університету імені О.О. Богомольця Максим Байда пояснює, які популярні міфи про hallux valgus не відповідають дійсності, коли варто звернутися до лікаря та які можливості пропонує сучасна ортопедія.
Міф №1. Вальгусна «кісточка» виникає через відкладення солей
Виступ біля основи великого пальця стопи часто помилково сприймають як наслідок накопичення солей. Насправді hallux valgus пов’язаний зі зміною взаємного положення кісток переднього відділу стопи. Перша плеснова кістка відхиляється, а великий палець поступово зміщується в бік інших пальців. Унаслідок цього головка плеснової кістки стає помітнішою з внутрішнього боку стопи.
Отже, йдеться про анатомічні та біомеханічні зміни, а не про відкладення солей. Мазі, компреси та засоби, які обіцяють вивести солі, не здатні усунути структурну деформацію кісток.
Міф №2. Причина проблеми — виключно високі підбори
Взуття з високими підборами та вузьким носком збільшує навантаження на передній відділ стопи. Це може посилювати біль, спричиняти дискомфорт і негативно впливати на перебіг деформації в людей, які мають до неї схильність.
Водночас взуття — не єдина причина розвитку hallux valgus. Важливу роль відіграють спадкова схильність, анатомічна будова стопи, особливості зв’язкового апарату та інші індивідуальні чинники.
Перехід на комфортне взуття допомагає зменшити тиск на проблемну ділянку, проте не повертає вже зміщені кістки в початкове положення. Тому профілактика та полегшення симптомів — не те саме, що усунення сформованої деформації.
Міф №3. Ортопедичний фіксатор здатний виправити «кісточку»
Міжпальцеві розділювачі, ортези та спеціальні устілки нерідко рекламують як засоби, що допомагають позбутися вальгусної деформації без операції. Проте можливості таких виробів обмежені.
За правильного підбору вони можуть зменшувати тертя, тиск взуття та подразнення шкіри, а також полегшувати повсякденну ходьбу. У деяких випадках це суттєво покращує самопочуття пацієнта.
Однак у дорослих людей зовнішні фіксатори не здатні самостійно виправити сформовану кісткову деформацію. Їх варто розглядати як один із можливих способів контролю симптомів, а не як гарантований метод відновлення анатомії стопи.
Міф №4. Під час операції лікар просто видаляє кістку, яка виступає
Уявлення про операцію як про звичайне «спилювання кісточки» не відображає суті сучасного хірургічного лікування. Видимий виступ є лише зовнішнім проявом змін у передньому відділі стопи. Якщо усунути тільки його, не виправивши неправильне положення кісток, основна причина деформації може залишитися.
Сучасна хірургія hallux valgus передбачає корекцію анатомічних порушень. Залежно від характеру та ступеня деформації лікар може виконати коригувальну остеотомію — контрольоване розсічення кістки з переміщенням її в правильніше положення та подальшою фіксацією спеціальними імплантами. За показаннями корекції можуть потребувати й інші структури стопи.
Саме тому під час консультації важливо з’ясувати не лише те, як буде усунуто зовнішній виступ, а й те, які анатомічні порушення необхідно виправити в конкретному випадку.
Міф №5. Після операції доведеться місяцями не наступати на ногу
Тривалість відновлення залежить від обсягу хірургічного втручання, типу корекції та особливостей конкретного пацієнта. Завдяки сучасним методикам і стабільній фіксації кісток у багатьох випадках можна розпочинати дозоване навантаження вже на ранньому етапі післяопераційного періоду.
Для захисту стопи та правильного розподілу навантаження лікар може рекомендувати спеціальне післяопераційне взуття. Водночас рання ходьба дозволена не всім і не за будь-яких обставин: після складних реконструктивних втручань обмеження можуть бути суворішими.
Режим відновлення визначають індивідуально, враховуючи виконану операцію та перебіг загоєння. Дотримання рекомендацій хірурга є важливою умовою безпечної реабілітації.
Міф №6. Чим менший розріз, тим кращий результат операції
Малоінвазивні та черезшкірні методики посідають важливе місце в сучасній хірургії стопи. Вони можуть зменшувати травмування м’яких тканин і бути оптимальним рішенням для певних пацієнтів. Проте розмір розрізу сам по собі не визначає якість лікування.
Головне завдання хірурга — правильно скоригувати деформацію, забезпечити стабільність кісток і досягти функціонального результату. Для одного пацієнта найкращим вибором може бути малоінвазивна техніка, для іншого — відкрите втручання, яке дає змогу виконати необхідний обсяг корекції.
Тому сучасний підхід полягає не в гонитві за найменшим рубцем, а у виборі методу, який забезпечить оптимальне співвідношення точності корекції, безпеки та відновлення функції стопи. Саме індивідуальний підбір тактики лікування є одним із принципів роботи фахівців Університетської клініки НМУ.
Міф №7. Після операції деформація обов’язково повернеться
Рецидив hallux valgus можливий, але його не можна вважати неминучим наслідком хірургічного лікування. Імовірність повторної деформації залежить від багатьох чинників: початкової анатомії стопи, ступеня порушень, правильності передопераційного планування, обраної методики та точності її виконання.
Саме тому важливо не обмежуватися усуненням видимого виступу. Хірургічне втручання має бути спрямоване на виправлення основних компонентів деформації з урахуванням індивідуальних особливостей пацієнта.
Ретельне обстеження та обґрунтований вибір операції допомагають знизити ризик несприятливого результату, хоча жоден метод не може гарантувати повної відсутності рецидиву.
Коли варто розглядати хірургічне лікування?
Наявність hallux valgus не означає, що операція потрібна кожному пацієнту. Якщо деформація не спричиняє болю, не обмежує рухливість і не заважає носити взуття, хірургічне втручання лише заради зміни рентгенологічної картини зазвичай не має достатніх підстав.
Інша ситуація коли деформація поступово посилюється, біль стає регулярним, виникають мозолі, важко підібрати взуття або починають змінювати положення інші пальці стопи. Якщо ці прояви обмежують повсякденну активність і погіршують якість життя, варто звернутися до ортопеда-травматолога для оцінювання стану стопи та визначення подальшої тактики.
Рішення про операцію ухвалюють після комплексного обстеження з урахуванням скарг пацієнта, клінічної картини та результатів візуалізації.
Як лікують hallux valgus в Університетській клініці НМУ?
Ортопед-травматолог Максим Байда разом із командою Університетської клініки Національного медичного університету імені О.О. Богомольця розвиває напрям реконструктивної хірургії стопи, застосовуючи індивідуальний підхід до лікування вальгусної деформації великого пальця.
Перед вибором методу корекції фахівці проводять клінічний огляд і рентгенографію стопи під навантаженням. Необхідні вимірювання допомагають оцінити анатомічні особливості та визначити компоненти деформації. На підставі отриманих даних лікар планує хірургічну корекцію, спосіб фіксації та подальшу реабілітацію.
В Університетській клініці НМУ виконують оперативні втручання різного рівня складності. За необхідності до лікування залучають мультидисциплінарну команду фахівців.
Не відкладайте консультацію, якщо біль і деформація стопи заважають вам рухатися вільно. Своєчасна оцінка стану стопи допоможе визначити, чи достатньо консервативних методів, чи варто розглянути можливості хірургічного лікування.
Додаткова інформація щодо консультацій, прийому та госпіталізації:
+38 (073) 01-02-031,
+38 (066) 76-67-094.
