Сайт наразі у процесі наповнення. Триває бета-тестування.Сайт наразі у процесі наповнення. Триває бета-тестування.Сайт наразі у процесі наповнення. Триває бета-тестування.Сайт наразі у процесі наповнення. Триває бета-тестування.Сайт наразі у процесі наповнення. Триває бета-тестування.Сайт наразі у процесі наповнення. Триває бета-тестування.

Налаштування доступності

Розмір шрифту

Контрастність

Деменція: як розпізнати перші симптоми, діагностувати та лікувати

Деменція — це синдром, що супроводжується погіршенням когнітивних функцій головного мозку, зокрема пам’яті, мислення, мовлення та здатності виконувати повсякденні завдання. Вона також може впливати на емоційний стан і поведінку людини. Які перші ознаки можуть свідчити про розвиток деменції, як її діагностують і лікують та чи можна знизити ризик виникнення цього стану, розповідає Володимир Мельник — заступник директора Навчально-наукового інституту медицини, професор кафедри неврології Національного медичного університету імені О. О. Богомольця.

Що таке деменція та чому вона виникає?

Деменція — не окреме захворювання, а синдром, який може розвиватися внаслідок різних уражень головного мозку. Найпоширенішою причиною є хвороба Альцгеймера. Серед інших причин — судинні ураження мозку та деякі нейродегенеративні захворювання.

Ризик розвитку деменції зростає з віком, особливо після 65 років. Водночас вона не є неминучим наслідком старіння: багато людей зберігають когнітивні функції до глибокої старості. Захворювання може виникати й у молодшому віці, тому стійкі порушення пам’яті та мислення не варто списувати лише на вікові зміни.

Які перші ознаки деменції?

Поодинокі випадки забудькуватості є звичним явищем. Проте якщо проблеми з пам’яттю стають регулярними та заважають повсякденному життю, це привід звернутися до лікаря.

Серед основних ранніх ознак:

  • повторення тих самих запитань, забування нещодавніх подій і розмов;
  • труднощі з виконанням звичних справ, оплатою рахунків або приготуванням їжі;
  • проблеми з орієнтацією навіть у знайомих місцях;
  • труднощі з добором слів і підтриманням розмови;
  • погіршення здатності планувати та ухвалювати рішення;
  • зміни настрою й поведінки: дратівливість, тривожність, підозрілість, апатія.

Часто сама людина не помічає змін або применшує їх. Тому важливо, щоб близькі звертали увагу на незвичну поведінку та зміни повсякденних навичок.

На пізніших стадіях деменції порушення посилюються: людині стає складно орієнтуватися в часі й просторі, спілкуватися та самостійно доглядати за собою. Можуть виникати порушення сну, неспокій, зміни поведінки, іноді — галюцинації. На цьому етапі пацієнт може потребувати постійної допомоги.

Коли потрібно звернутися до лікаря?

Якщо порушення пам’яті, мислення чи поведінки стають стійкими та впливають на повсякденне життя, необхідно звернутися до лікаря, не чекаючи подальшого погіршення.

Важливо, що подібні симптоми не завжди свідчать про деменцію. Їх можуть спричиняти дефіцит вітаміну B12, порушення функції щитоподібної залози, депресія, розлади сну, зниження слуху або побічна дія лікарських препаратів. Частина таких станів піддається лікуванню.

Раптове погіршення пам’яті, сплутаність свідомості або зміни поведінки протягом годин чи днів потребують невідкладної медичної допомоги, оскільки можуть бути ознаками інсульту, делірію або іншого гострого стану.

Як діагностують деменцію?

За підозри на деменцію сімейний лікар скеровує пацієнта до невролога. Діагностика передбачає комплексне обстеження, яке може включати:

  • опитування пацієнта та його родичів;
  • спеціальні тести для оцінювання пам’яті, уваги й інших когнітивних функцій;
  • неврологічний огляд;
  • МРТ або КТ головного мозку за показаннями;
  • лабораторні аналізи для виявлення можливих причин когнітивних порушень.

Єдиного аналізу, який підтверджує деменцію, не існує. Діагноз встановлюють на основі клінічних симптомів та результатів комплексного обстеження. За необхідності до діагностики залучають лікаря-психіатра.

Чи можна лікувати деменцію?

Універсального методу повного вилікування всіх форм деменції наразі немає. Однак сучасне лікування допомагає контролювати симптоми, підтримувати когнітивні функції та якомога довше зберігати самостійність пацієнта.

Лікування залежить від причини та форми захворювання й передбачає поєднання медикаментозних і немедикаментозних методів.

Медикаментозна терапія підбирається індивідуально. Залежно від форми деменції препарати можуть полегшувати симптоми та допомагати підтримувати когнітивні функції. Також важливо лікувати супутні стани, зокрема депресію та порушення сну, контролювати артеріальний тиск, рівень глюкози й холестерину.

Немедикаментозні методи спрямовані на підтримку когнітивної активності та повсякденних навичок. До них належать когнітивна стимуляція, індивідуальні заняття з фахівцями, терапія спогадами, фізична активність і спілкування з близькими.

Важливе значення має також адаптація домашнього середовища: використання календарів, годинників, зрозумілих позначок та інших орієнтирів. Комп’ютерні програми для тренування пам’яті можуть бути додатковим інструментом, але не замінюють комплексної допомоги та живого спілкування.

Як знизити ризик розвитку деменції?

Повністю виключити ризик деменції неможливо, проте здоровий спосіб життя та контроль факторів ризику можуть сприяти збереженню когнітивного здоров’я.

Для цього рекомендується:

  • Підтримувати інтелектуальну активність: читати, вивчати мови, опановувати нові навички.
  • Регулярно рухатися: ходити пішки, плавати, займатися фізичними вправами відповідно до стану здоров’я.
  • Спілкуватися: підтримувати контакти з рідними та друзями, займатися улюбленою справою.
  • Контролювати хронічні захворювання: стежити за артеріальним тиском, рівнем глюкози та холестерину.
  • Повноцінно спати: дотримуватися режиму та своєчасно лікувати порушення сну.
  • Відмовитися від куріння та уникати надмірного вживання алкоголю.
  • Збалансовано харчуватися: зокрема, дотримуватися принципів середземноморської дієти.
  • Стежити за слухом і зором, своєчасно коригувати виявлені порушення.
  • Запобігати травмам голови та не ігнорувати тривалі порушення емоційного стану.

Важливу роль у підтримці когнітивних функцій відіграє нейропластичність — здатність мозку адаптуватися та формувати нові нейронні зв’язки протягом життя. Тому піклуватися про здоров’я мозку важливо в будь-якому віці.

Чому важлива рання діагностика?

Своєчасне виявлення деменції дає змогу визначити причину порушень, виключити інші захворювання, розпочати лікування та організувати необхідну підтримку.

Рання діагностика також допомагає пацієнту й родині завчасно обговорити питання подальшого догляду, медичні, фінансові та юридичні рішення.

Попри захворювання, людина з деменцією може продовжувати радіти спілкуванню, прогулянкам, улюбленій музиці та звичним заняттям. Стабільний розпорядок дня, комфортне середовище й підтримка близьких допомагають зберігати якість життя.

Не варто забувати й про тих, хто доглядає за пацієнтом. Родичам і доглядальникам також потрібні відпочинок, підтримка та можливість залучати допомогу інших.

Якщо ви помітили стійкі зміни пам’яті, мислення або поведінки у себе чи близької людини, зверніться до лікаря-невролога. Своєчасна діагностика — важливий крок до належного лікування та підтримки якості життя.

 

Поділитися: